A A A K K K
для людей з порушеннями зору
Дружбівський навчально-виховний комплекс: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад Дружбівської міської ради Шосткинського району Сумської області

ПОКРОКОВИЙ АЛГОРИТМ, ЯК ДОПОМОГТИ КОЛЕЗІ, ЩО ПЕРЕЖИВАЄ СТРЕС

Дата: 02.04.2022 14:01
Кількість переглядів: 36

ПОКРОКОВИЙ АЛГОРИТМ, ЯК ДОПОМОГТИ КОЛЕЗІ, ЩО ПЕРЕЖИВАЄ СТРЕС


1. СПОСТЕРЕЖЕННЯ

2. ЗАЗЕМЛЕННЯ

3. АКТИВНЕ СЛУХАННЯ

4. ПОРАДА

5. ЗАВЕРШЕННЯ

 

Крок 1. Спостереження
зовнішнє (оточення, поведінка людини, її мовлення та
рухи чи відсутність рухів);
внутрішнє (ваші відчуття і думки, що хочеться
зробити,у який спосіб хочеться допомогти).
На етапі спостереження ми перебуваємо поруч
(приєднуємося до руху, якщо людина рухається, сідаємо
з нею, якщо вона сидить), але не втручаємось, виділяємо
час для відчуття ситуації та співпереживання

Крок 2. Заземлення
Це можуть бути фрази, що описують людину, на які
завжди можна відповісти «так». Для цього спирайтеся
на ваші спостереження за зовнішніми проявами та на те,
в чому ви впевнені. Наприклад:
— Ти зараз дуже швидко бігаєш...
— Я знаю, що у тебе вже було три уроки...
— Ти сьогодні в червоній сукні...

 

Крок 3. Активне слухання
Повторюйте частково або повністю останню фразу
людини, уточнюйте. Важливо: не робіть ніяких
припущень. Будьте поруч у процесі переживання,
користуйтеся «угу», «так», підтримуючи зв’язок. Не
намагайтеся змінити хід розмови, продовжуйте
спостерігати за ситуацією. Коли відчуття напруги спаде,
тоді можна почати ставити відкриті запитання.

Техніка постановки запитань
Відкриті запитання починаються зі слів «що», «як», «який», «скільки», «чому»
і передбачають розгорнуту відповідь.
Наприклад:
— Що саме трапилось?
— Що саме вас не влаштовує?
— Що ви про це думаєте?
— Що ви відчуваєте?
— Як саме він чи вона себе поводив/-ла?
— Який вчинок він чи вона зробив/-ла цього разу?
— Як ви вважаєте, чому він чи вона так зробив/-ла?
Замість відкритих запитань можна використовувати фрази на кшталт:
— Будь ласка, розкажіть детальніше…
— Я не зовсім розумію, не могли б ви пояснити?
— Уточніть, будь ласка, деталі.
— Скажіть, будь ласка, чи є у вас ще якісь думки стосовно…
— Будь ласка, розкажіть як це було...
Відкриті запитання для пошуку ресурсів:
— Що вам допомогло у подібних ситуаціях раніше?
— Що вас надихає?
— Як ви зазвичай відпочиваєте від роботи?
— Що покращує вам настрій?
— Що ви любите робити ввечері?
— Які фільми подобаються?
— Що робить вас сильнішими?
— Що ви пам’ятаєте з дитинства, особливо радісне?
— Як ви відпочиваєте з близькими?
— Що вас тішить?
— Як вас підтримують колеги?

-    Які книги вас надихають? Як це вас стимулює? 
— Якщо ви подорожуєте, то що вам подобається понад усе?
— Які яскраві та веселі ситуації вас надихають?

 

Крок 4. Порада
У спілкуванні з колегою настає етап, коли хочеться
поділитися досвідом, надати пораду. Але треба
розуміти, що це не пряме керівництво «як правильно
діяти». Порада базується на доброму розумінні колеги
та є лише одним із поглядів на ситуацію. Не нав’язуйте
поради, адже немає остаточної істини. Порада —
це поштовх до пошуку нових ідей, початок шляху
розв’язування проблеми.

 

Крок 5. Завершення
Запитайте, чи можливо на цьому завершити розмову.
Подякуйте колезі за довіру та щирість. Якщо ви
поговорили з колегою про ресурси, пошукали рішення,
але питання все ще потребує подальшого розв’язання,
спробуйте створити платформу «відкритих діалогів» або
звернутися до супервізора/-ки.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора