Концепція розвитку
Дружбівська філія Дружбівського НВК: ЗОШ І-ІІІ ст.- ДНЗ Дружбівської міської ради Ямпільського району Сумської області навчає 205 учнів, хоча загальна потужність 400 учнів.
Мова навчання - українська.
Концепція розвитку Дружбівської філії Дружбівського НВК: ЗОШ І-ІІІ ст.- ДНЗ Дружбівської міської ради Ямпільського району Сумської області
1. Мета і завдання.
Концепція розвитку спрямована на реалізацію Конституції України, Національної доктрини розвитку освіти, Концепції національного виховання, освітнього напрямку Державної програми „Освіта. Україна ХХІ століття” і розроблена на основі Законів України „Про освіту”, „Про загальну середню освіту”, Положення про середній загальноосвітній навчально-виховний заклад. Концепція враховує потреби сучасного українського суспільства, умови його інтеграції в європейське і світове співтовариство, соціальне замовлення в період оновлення. У зв’язку з цим в її основу покладено наступні ідеї: гуманізація освіти, врахування традицій української педагогіки, соціалізація, нероздільність навчання і виховання, формування цілісної і розвиненої особистості, виховання життєтворчості. Концепція спрямована на формування у дитини цілісної картини світу, духовності, культури особистості і розвиток креативного мислення. Вона охоплює всі сфери шкільного життя, весь навчально – виховний процес, де в центрі уваги стоїть особистість учня з її інтелектуальним, фізичним та творчим потенціалом. нероздільність навчання і виховання, що полягає в їх органічному поєднанні, формуванню цілісної та розвиненої особистості.
У Концепції визначено методологічні й концептуальні основи розробки базового змісту освіти, що забезпечать його безперервність й наступність при виборі учнями подальшого навчання; розкриваються основні поняття, що визначають характер діяльності навчально-виховного комплексу, розроблені послідовні педагогічні завдання щодо формування відповідних якостей особистості.
Концепцію Дружбівської філії складено з урахуванням сучасних завдань перебудови змісту освіти й виховання в державі і спрямовано на формування інтелектуального і культурного потенціалу, забезпечення умов для самовдосконалення особистості і її творчих здібностей.
Мета концепції:
- визначення напрямків діяльності та цільових орієнтирів;
- спрямування спільної роботи колективу школи;
- проектування процесу оновлення діяльності школи.
Головні завдання школи:
- задоволення потреб у здобутті загальної середньої освіти на рівні державних стандартів;
- різнобічний розвиток індивідуальності дитини на основі вивчення і врахування її особистісних здібностей, інтересів, потреб;
- виховання морально, психічно і фізично здорового покоління;
- формування соціальної і громадянської позиції, високого рівня правової, екологічної, духовної, моральної культури;
- розвиток творчих здібностей учнів, здатності до самостійного отримання та застосування знань і навичок;
- підтримка обдарованих дітей та молоді; - створення умов для професійного самовизначення.
Три головні компоненти, які є основою діяльності педагогічного колективу:
1. Виховання серця – духовний, або чуттєвий аспект.
2. Моральне й етичне виховання – етичні стосунки, засновані на взаємостосунках у сім’ї.
3. Накопичення знань – сплав розуму та волі, спрямований на удосконалення людської діяльності.
Основа діяльності:
- розвиток особистості учня;
- використання сучасних освітніх технологій навчання та виховання;
- навчити дитину мислити (розвивати інтелект)
- формувати моральні відносини
- спонукати до зміцнення здоров’я
Місія школи:
- створення організаційних, науково – методичних , інформаційних, ресурсних умов, які сприяють всебічному розвитку особистості, задоволенню інтелектуальних, творчих, емоційних та соціальних потреб;
- забезпеченню науково-практичної підготовки талановитої молоді, виховання дитини як громадянина країни, національно свідомої.
Основні напрями розвитку школи:
- особистісно-орієнтований підхід;
- оновлення навчально-виховного процесу на основі інноваційних освітніх технологій;
- інформатизація та комп'ютеризація навчально-виховного процесу;
- переорієнтація навчально-виховного процесу на принципах співробітництва і співтворчості учні і учителя;
Основні принципи діяльності школи:
Перший принцип – принцип єдності і диференційованості у змісті освіти, який містить у собі такі основні рівні:
- рівень загальнолюдських цінностей, що відповідають освітнім стандартам і нормам світової культури;
- рівень державний – ядро змісту освіти, єдине для всіх шкіл України;
- рівень національно-соціальній, що враховує особливості, властиві національному і соціальному розвитку України;
- рівень регіональній, що відповідає культурним, соціально-політичним, економічним особливостям Сумської області.
- рівень місцевий, що відбирає в зміст освіти особливості Ямпільського району,
- рівень загально шкільний , спрямованість профілю, спеціалізації, типу, традицій, що передбачає насичення освіти економічним змістом;
- рівень індивідуальний, що враховує можливості і бажання учня і вчителя.
Другий принцип – принцип гуманізації змісту освіти.
Спираючись на прогресивні ідеї діалектики, уявлення про гуманістичну спрямованість діяльності людини, освіта доповнюється і розширюється філософією про сенс життя і призначення людини, про поняття духовності, про загальнолюдські цінності.
Третій принцип – принцип розвиваючого характеру навчання.
Він передбачає саморозвиток особистості і вимагає пріоритетності в процесі навчання мотиваційних аспектів освіти.
Четвертий – принцип педагогічної підтримки, співробітництва та співтворчості між учителем і учнем.
Ставлення до дитини як до суб’єкта власного саморозвитку, направлення на самоствердження його індивідуальності.
П’ятий принцип – індивідуалізація та диференціація навчання.
Цей принцип реалізується у творчому розвитку кожного учня з урахуванням різниці в інтелектуальній, емоційно-вольовій та дієво-практичній сферах.
Цей принцип вимагає організації профільного навчання, застосування нових навчальних програм і підручників, навчання дитини за особистим планом тощо.
Шостий принцип – принцип оптимізації навчально-виховного процесу – передбачає досягнення кожним учнем найвищого рівня знань, умінь, навичок і розвитку творчих здібностей.
Сьомий принцип – це принцип відкритості і динамічності освіти, що передбачає її постійний розвиток і саморегуляцію.
2. Пріоритетні напрямки виховного процесу
2.1. Система виховних завдань
Сфера виховання – дещо особливе і ніяк не може розглядатися як додаток до навчання і освіти. Більше того, завдання освіти і навчання не можуть бути ефективно вирішені без виходу педагогів до сфери виховання. Іншими словами, є всі підстави розглядати дидактичну систему навчального закладу як підструктуру більш широкої системи, а саме – виховної, котра не зводиться до власне виховної роботи в ній. Виховна система навчального закладу повинна включати в себе:
- комплекс виховних завдань; спільність людей, які реалізують ці завдання;
- діяльність цих людей, спрямовану на реалізацію завдань;
- сукупність стосунків, що складаються між учасниками такої діяльності;
- частину оточуючого середовища, що освоєне навчальним закладом для реалізації прийнятих завдань.
Тип виховної системи школи повинен залежати від орієнтиру – сприяти формуванню гармонійно розвиненої особистості з просоціальною структурою ціннісних орієнтацій. Всі інші її підструктури повинні працювати на цю мету.
Завдання повинні визначатися характером діяльності. Разом з методистами творити виховну стратегію повинні педагоги, самі учні, ті дорослі, які беруть участь у житті навчального закладу.
Отже, виховна система навчального закладу в майбутньому – це комплекс цілей, діяльності щодо їх реалізації, стосунків, що народжуються в діяльності між її учасниками, керуючих дій педагогів і самих дітей, впливів середовища, що опановане навчальним закладом. В межах такої системи житиме, ростиме і розвиватиметься як особистість учень.
Виховна робота в школі включатиме наступні компоненти:
- постановка мети, цілей, їх максимальне уточнення;
- чітка організація всієї виховної роботи;
- орієнтація виховних цілей і виховної роботи на досягнення конкретних результатів;
- корекція результатів виховання;
- остаточна оцінка результатів.
Виховні завдання Дружбівської філії полягатимуть у:
- вихованні інтелектуально розвинутої особистості;
- формуванні творчої особистості для праці в ринкових умовах, з почуттям особистої гідності, розумінням суті приватної та державної власності;
- виховуванні почуття потреби для отримання високих професійних якостей у майбутньому, вміння при необхідності змінювати професію.
2.2. Стратегічні завдання
Виховна система – це система педагогічна. Її функціонування буде пов’язане з реалізацією основних стратегічних завдань:
- формування в учнів цілісної системи наукових знань про природу, суспільство, людину;
- оволодіння учнями прийомами і способами основних видів діяльності;
- розвиток креативних здібностей дитини, її нахилів і талантів;
- формування в учнів ціннісного ставлення до різних сторін навколишньої дійсності і до самих себе;
- розвиток у дитини прагнення і здатності до самопізнання, самореалізації, самоствердження і самоосвіти;
- формування в освітній установі колективу як сприятливого середовища для розвитку і життєдіяльності дітей і дорослих.
2.3. Шляхи реалізації – заходи
Вирішення стратегічних завдань виховання передбачає використання різноманітних форм, методів і прийомів педагогічного впливу. Результати будуть залежати від оптимального і педагогічно доцільного їх поєднання та застосування. Процес виховання буде спрямований на формування наукового світогляду та загальнолюдських цінностей, народної та національної культури, високоморальних людських стосунків, громадянських рис, підготовку до повноцінного, соціально активного життя.
Прийоми педагогічного впливу: переконання, заохочення, вияв доброти, уваги і турботи, вияв умінь і переваги вчителя, активізація потаємних почуттів дитини, опосередкування, фланговий підхід, пробудження гуманних почуттів, моральна підтримка і зміцнення віри у власні сили, організація успіху в навчанні, довіра, залучення до цікавої діяльності, вправа, розпорядження, приязний докір, натяк, удавана байдужість, іронія, розвінчування, удавана недовіра, вияв обурення, осуд, покарання.
Засоби виховання — надбання матеріальної та духовної культури (художня, наукова література, радіо, телебачення, Інтернет, предмети образотворчого, театрального, кіномистецтва тощо), форми і види виховної роботи (збори, бесіди, конференції, гуртки, ігри, спортивна діяльність). Дієвість методів виховання буде залежати від того, наскільки у виховному процесі задіяна праця молодої людини над собою, природа, надбання національної культури (казки, легенди, колискові пісні, обряди, звичаї та ін.).3. Організація навчально-виховного процесу.
Організація навчально-виховного процесу в Дружбівській філії буде спрямовуватитсь на створення оптимальних умов розвитку учнів таким чином, щоби вони мали можливість брати участь у різних напрямах, типах, видах творчої діяльності протягом навчального року, семестру, тижня, уроку. Залежно від типу уроку чи індивідуально-групового заняття, учні повинні виконувати функції дослідників, що відповідають функціям вченого, які вони виконують на різних етапах своєї дослідницької діяльності. Серед них: доповідач (референт), опонент, рецензент, консультант тощо, налагоджуючи зворотні зв'язки.
Дружбівська філія, організовуючи навчально-виховний процес функціонує в якості середнього загальноосвітнього навчального закладу.
Особливості організації навчально-виховного процесу характеризуються:
- наявністю педагогічного колективу, до складу якого входять вчителі з вищою категорією, званням «Старший учитель», вчителі з І та ІІ категорією, спеціалісти, вихователі, психолог;
- режимом активізації творчої діяльності учнів (оптимальний розподіл навчального року на семестри; тижнева структура, гаряче харчування, індивідуальне навчання);
- зворотними динамічними зв'язками в різних системах спілкування: «учень-вчитель», «учень-учень».
Навчально-виховний процес будуватиметься з урахуванням умов, провідними серед яких є:
- наявність ситуацій незавершеності та відкритості на противагу жорстко регламентованим;
- сприяння та заохочення численних запитань під час навчання;
- мотивація незалежності в поєднанні із відповідальністю;
- акцент на самостійних розробках, спостереженнях, відчуттях, узагальненнях, співставленнях;
- усвідомлення мети пошуку і наявності пізнавального інтересу та базових знань;
- розкутість мислення та дій;
- переживання творчого стану: натхнення, осяяння, емоційної жвавості, психологічного комфорту;
- увага до захоплень, інтересів, потреб учнів з боку педагогів, батьків та оточуючих.
3.1. Умови навчально-виховного процесу.
Модернізація загальної середньої освіти передбачає одне з головних завдань – значне поліпшення якості освіти – формування життєвої компетентності випускника, яка дозволить йому реалізувати себе в житті. «Одна з умов модернізації освіти в сторону соціальної орієнтації навчального процесу – запровадження профільного навчання у старших класах загальноосвітніх шкіл. Найоптимальніший шлях до профілізації загальноосвітньої школи – створення спеціалізованих та з поглибленим вивченням окремих предметів класів і шкіл» (І. Лікарчук). «Яку роль школа відіграє у суспільному прогресі? Яку роль відіграє школа у творенні майбутніх поколінь? У чому полягає її місія, її роль у плеканні образу людського, самореалізації сутнісних сил дитини? Як виховати людину-стратега і проектувальника свого життя, суб’єкта життєтворчості? Як освіта може допомогти у здійсненні прав людини, оволодінні демократичними цінностями і нормами» (І.Г.Єрмаков) У проекті школи немає дрібниць. Важливе все. Почнемо з будови. Шкільна будівля має вирізнятися оригінальністю, неповторністю. Вона повинна приваблювати школяра і зовні, і зсередини, викликати позитивні емоції, заохочувати до навчання. Не треба забувати і про комфортні умови, які позитивно впливають на самопочуття дитини. Не останнє місце в створенні сприятливої оази відіграють простір, озеленення, освітлення, кольори, оздоблювальні матеріали, розташування меблів, загальний дизайн. Присутність в школі куточків живої природи (зелених масивів у класах та коридорах, ,,зимовий сад”) сприятиме розвитку гармонії душі з природою, заспокійливо діє на нервову систему. Найбільше часу учні проводять у класних кімнатах, тому приміщення мають не лише відповідати основним гігієнічним нормам, а й сучасним технічним стандартам. Не завадить прислухатися і до пропозицій дітей, а саме: підбирати шкільне обладнання для кожної дитини, оснастити класи найсучаснішими технічними засобами (комп’ютерами, відео та аудіотехнікою, програмним забезпеченням). Для неухильного розвитку інтелектуального рівня учнів та вчителів потрібно систематично і в достатній кількості поповнювати бібліотечний фонд новими підручниками, науковою та художньою літературою, а читальний зал обладнати відеотекою та комп’ютеризувати бібліографічну справу. Важливим питанням для школи є функціонування позаурочних гуртків та факультативів за вибором учнів. Необхідно грунтовно вивчити та знайти можливості задовольняти потребу дітей та учителів у естетичному розвитку, спортивному відпочинку, навчанню ремеслам, туризмі, пошуковій роботі, науковому дослідженні. Взагалі, використання варіативної частини навчальних планів потрібно спрямувати на вивчення предметів, що формують дитячий світогляд, розвивають певні знання, вміння, навички учнів.
Школа I ступеня (початкова) – перший структурний підрозділ навчального закладу, є чотирирічною (1-4 класи). До неї вступають діти, яким до 1 вересня виповнилося не менш як 6 років і які за результатами медичного й психологічного обстеження не мають протипоказань для систематичного шкільного навчання, а також діти семирічного віку, які з об’єктивних причин не почали навчання в школі. Школа I ступеня, зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, забезпечує подальше становлення особистості дитини, її інтелектуальний, соціальний, фізичний розвиток. Пріоритетами в початкових класах є виховні, загальнонавчальні і розвивальні функції. Доцільно було б на цьому етапі профілізацію предметів валеологічно-естетичного та загально-розвиваючого напрямків: хореографію, образотворче мистецтво, країнознавство.
Основна школа(5 - 9 класи). Цей ступінь дає базову загальну середню освіту, що є фундаментом загальноосвітньої підготовки всіх школярів, формує у них готовність до вибору і реалізації форми подальшого одержання освіти і профілю навчання. Основна школа в своєму складі містить класи з допрофільним вивченням окремих предметів відповідно до профілю (філологічний, фізико-математичний). На цьому етапі завершується формування цілісної культури світу, оволодіння способами пізнавальної і комунікативної діяльності, вміння одержувати з різних джерел інформацію, переробляти і застосовувати знання.Завершуючи школу II ступеню, учні мають добре володіти українською мовою, на практичному рівні однією іноземною мовою та російською мовою. Учні мають сформовані загальнонавчальні уміння і навички, володіють навчальним матеріалом на рівні, достатньому для подальшого навчання. У школі ІІ ступеня профілізація може бути продовженням напрямків, запроваджених у початковій школі або (і) доповнена новими профільними класами. Наприклад, спортивного профілю (футбол), гуманітарного профілю: правознавство, філологія, природничо-наукового профілю: математика, фізика, хімія, біологія, географія, економіка. Основним завданням профілізації ІІ ступеня повинно стати з’ясування природних нахилів та обдарувань кожної дитини.
У школі повинна бути створена атмосфера взаємодопомоги і довіри, співчуття, співпорозуміння, взаємопідтримки і суперництва, співробітництва і співтворчості, що базуватиметься на безоціночному сприйнятті особистості. Реалізація умов навчалбно-виховного процесу обумовить побудову навчально-виховного процесу на основі диференціації змісту, форм і методів навчання відповідної до індивідуальних особливостей учнів і забезпечення особистісного педагогічного підходу. Відповідно до цього буде забезпечена гуманістична спрямованість змісту навчання, органічне поєднання в ньому загальнолюдського, національного.
Провідна направленість майбутньої діяльності школи - розвиток творчих здібностей учнів. Навчання базуватиметься на основі принципу креативності, згідно з яким припускатиметься домінуюче застосування частково-пошукового і дослідницького методів з систематичним залученням учнів до науково-дослідницької діяльності.
У школі будуть створені умови для залучення учнів до розробки особистих проектів, проведення наукових досліджень з подальшою участю в конкурсах, публічному захисті творчих робіт тощо.
Ці умови навчально-виховного процесу спрямовані, в першу чергу, на формування творчої особистості та всебічного розвитку школярів, здорового способу життя і на утвердження цієї ідеї в школі. Передбачається реальне створення кожному учню оптимальних умов для фізичного, інтелектуального і духовного розвитку.
Науково-методична діяльність педагогів у системі креативної освіти обов'язкова, бо творчу особистість учня може створити тільки творчий педагог.
Таким чином, Дружбівська філія в майбутньому - це багатофункціональна, відкрита система, що виступить як навчальний заклад для дітей усіх рівнів розвитку, обдарованих і здібних дітей, задовольнить різносторонні запити учня як індивідууму, особистості.
4. Організація науково-методичної роботи
Структура науково-методичної роботи Дружбівської філії передбачатиме функціонування багатьох методичних ланок, взаємопов’язаних між собою, які умовно можна поділити на три складові:
- науково-дослідницька робота, що піднімає науковий рівень та розвиває творчі здібності дитини;
- науково-методична робота членів педагогічного колективу, що сприяє їх професійному зростанню;
- соціально-психологічна підтримка учня та педагога, що дозволяє використовувати індивідуальний потенціал кожної особистості.Особливостями діяльності такої структури буде динамічність, обумовлена наявними дитячими та вчительськими ресурсами та наявність в ній центру моніторингових досліджень функціонування профільного навчання та функціонування класів з поглибленим вивченням окремих предметів.
Завданням такого центру буде підготовка програм, розробка текстових та контрольних завдань для контрольних зрізів, дослідження їх результатів. Передбачається планування заходів щодо усунення негативних тенденцій у функціонуванні профільних класів, залучення до такої роботи науковців різного рангу, організація міжнародних контактів, сприяння участі у всеукраїнських та міжнародних конкурсах. Інформатизація навчально-виховного процесу вважатиметься необхідною умовою випускника загальноосвітньої школи. Впровадження в систему роботи пакетів програм з основ наук, що вже існують та розробка авторських значно підвищить ефективність процесу навчання. Всесвітня мережа Internet відкриє принципово нові можливості в процесі отримання інформації. Вміння і навички в користуванні Internet дозволять молодій людини впевнено почувати себе після закінчення школи, значно підвищать конкурентну спроможність такого випускника на ринку праці. З огляду на інформатизацію навчально-виховного процесу логічним буде залучення всього учнівського та педагогічного колективу до міжнародної освітньої та ресурсної мережі. У майбутньому планується створення банку даних наукових розробок, сучасних технологій, діагностичних досліджень. Планується започаткування роботи творчих лабораторій, педагогічного проектування та моделювання, розробка програмно-методичного забезпечення роботи з батьками, яка повинна стати доступною широкому колу зацікавлених читачів, знаходити своє відображення у ЗМІ.
5. Кадрове забезпечення
Необхідно посилити увагу до професійної підготовки та перепідготовки вчительських кадрів, що пояснюється зростанням ролі загальноосвітньої школи в житті суспільства. Зміни в змісті й структурі загальної середньої освіти мають глибинний характер і потребують розв'язання проблем підготовки вчителя, який усвідомлює свою соціальну відповідальність, постійно дбає про своє особистісне і професійне зростання, вміє досягти нових педагогічних цілей. Під цим кутом зору роль учителя полягає не лише в тому, щоб забезпечити трансляцію знань, але й бути людиною культури і вселюдських цінностей, провідником ідей державотворення і демократичних змін.Домінантною повинна стати підготовка педагога, діяльність якого не обмежується викладанням власного предмета, фахівця, здатного до здійснення міждисциплінарних зв'язків, який усвідомлює значущість професійних знань в контексті соціокультурного простору. Важливим повинно бути його вміння організувати навчальний процес як педагогічну взаємодію, спрямовану на розвиток особистості, її підготовку до розв'язання завдань життєтворчості.Реалізуючи гуманітарну природу своєї професії, вчитель як вихователь і організатор навчального процесу не повинен обмежуватися оцінкою навченості учнів, а стимулювати їхні особисті досягнення. З огляду на нову ситуацію в освітньому просторі України педагог повинен уміти працювати в умовах вибору педагогічної позиції, технології, підручників, змісту, форм навчання тощо. Отже, напрямок професійної переорієнтації вчителя повинен бути від просвітництва до здійснення життєтворчої та культуротворчої місії, від маніпулятивної, авторитарної педагогіки до педагогіки особистісно зорієнтованої, педагогіки співробітництва.Оцінювання праці вчителя слід оргіназувати так, щоб сприяти його розвитку і саморозвитку. Атестація педагога як форма виявлення рівня його кваліфікації, має стати демократичнішою, спонукати до професійного вдосконалення. Акценти в підготовці вчителя мають бути також перенесені з вивчення стандартних, інваріантних станів на механізми оволодіння новим, прилучення до перспективних моделей педагогічного досвіду і набуття власного в широкій і різноманітній практиці.Післядипломна педагогічна освіта має стати більш персоніфікованою, надаючи кожному вчителю ширші можливості для оновлення, удосконалення, поглиблення своєї професійної підготовки в прийнятний для нього спосіб, у тому числі на базі дистанційного навчання із застосуванням нових інформаційних технологій.
6. Управлінська діяльність
Управління загальноосвітньою школою є державно-громадським. Загальне управління закладом здійснюють державні органи управління, а безпосередньо - директор та органи громадського самоврядування. Для забезпечення державно-громадського управління в загальноосвітньому навчальному закладі необхідно щорічно створювати органи громадського самоврядування та колегіальний орган управління - педагогічна рада. Діяльність цих органів буде забезпечувати адаптивність, гнучкість та відкритість управління, сприяти поступовому переходу до стратегічно-цільового управління. Результативність управління загальноосвітнім навчальним закладом визначатиметься ступенем досягнення окресленої мети, якісними позитивними змінами в діяльності закладу. З метою демократизації управління та встановлення зворотного зв'язку для поточного коригування управлінських рішень в загальноосвітньому навчальному закладі може бути доцільною діяльність колективних органів учнівського (Рада школи) та батьківського самоврядування (батьківські збори, батьківський комітет).Взаємодія управлінських структур і органів самоврядування сприятиме процесам діалогізації взаємин, узгодженості внутрішніх мотивів із зовнішніми вимогами.Акцент діяльності директора повинен зміщуватися на удосконаленні особистої діяльності і створенні умов для самоорганізації діяльності учнів, вчителів, працівників адміністрації. Таким чином, здійснюватиметься поступовий перехід від домінуючого оперативного до стратегічного цільового управління через узгодження власних функцій з функціями усіх суб'єктів навчально-виховного процесу.Діяльність організаційних структур на всіх рівнях управління загальноосвітнім навчальним закладом набуде рефлексивного характеру завдяки впровадженню моніторингового супроводу управління, у здійсненні якого значна роль належатиме шкільним психологічним службам.
7. Фінансова господарська діяльність
Конституційне право громадян України на середню освіту здійснюється через систему фінансування загальної середньої освіти з суспільних фондів споживання за рахунок бюджетних асигнувань. Фінансування школи здійснюється за рахунок бюджетних коштів та позбавлених надходжень.
