Календар турботи про себе. "2 хвилини для себе". Тиждень 1
Діти переживають стес очима дорослих. Перебуваючи з нами, вони зчитують більше інформації про ситуацію не тільки з наших слів, а з наших невербальних сигналів, наших інтонацій, поз, міміки.
Коли батьки проявляють сильні емоції, (дорослі - живі люди)- важливо казати дитині:
Дітям до двох років можна говорити (навіть подумки): «Я з тобою. Ти в безпеці. Я впораюсь. Я можу подбати про тебе і про себе». Важливо обіймати малюка або хоча б торкатися до тіла (щоб дитина відчувала підтримку та опору).
Малюкам від 2 до 6 років не так важлива суть пояснення, як відчуття підтримки, розуміння, що поведінка батьків, яка змінилася, не має особисто до дитини ніякого відношення.
Дітям до 10 років можна сказати: «Мама/тато засмутилися, бо дізналися новини. Далеко (важливо дистанціювати дитину від події) кілька (важливо визначити кількість) людей, які дуже зляться, зробили іншим боляче. Зараз багато людей піклуються й виправляють те, що можна виправити. Дуже шкода постраждалих ... Ми можемо про них (подумати, помолитися, побажати чогось доброго, поставити свічку, покласти квіти). Але ми в безпеці. Тато і мама поруч з тобою. Ми про тебе дбаємо і будемо дбати».
Дуже важливо дати дитині зрозуміти, що від того, що в світі є група жорстоких людей, сам світ — не поганий. І більшості людей можна довіряти. Саме зараз варто наголосити, що мир є кращим будь-якої війни, й чому він такий важливий.
Звичайно, якщо дитина зовсім не ставить запитань, варто обмежитися короткою фразою. Якщо поставила — коротко відповідати, чекаючи наступного запитання (але відповідь — обов’язкова).
Понад усе дітей травмує невпевненість батьків...Коли дитина відчуває чи бачить невпевненість дорослого, то починає боятися. Це інстинкт. Цю невпевненість вона відчуває через голос, вібрації й навіть запах.
Аби зберігати спокій в умовах нестабільної ситуації,
1. Обмежувати час в інтернеті, перед телевізором та іншими джерелами новин. Краще провести його з дітьми або за справами, що само собою згачно знизить тривогу.
2. Вирішувати проблеми в міру їх надходження, не драматизуючи й не нагнітаючи паніки.
3. Максимально структурувати та наповнювати день, щоб зменшити простір для тривожних думок.
4. Обмежити спілкування з людьми-джерелами паніки, адже вона передається надзвичайно швидко.
5. Пам’ятати про ресурси та в жодному випадку не виключати з щоденного життя речей, які надихають та радують.
2 хвилини для себе, щоб віднайти ресурси протистояти стресу.
Нам часто складно знайти час, щоб вкласти щось у себе. Здається, що цей внесок має бути ресурсозатратним, щоб дати користь.
Якщо ми почнемо з того, що хоча би 2 хвилини будемо перефокусовувати увагу з зовнішнього простору у внутрішній, звертати увагу на те, які сигнали нам подає наше тіло, привчати себе до уважності до себе і своїх потреб – ми виявимо, що в нашому житті набагато більше ресурсу, радості й усвідомленості, ніж нам здавалося.
Календар турботи про себе. Тиждень 1
