A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Дружбівський Навчально-Виховний Комплекс: Загальноосвітня Школа І-ІII ступенів - Дошкільний Навчальний Заклад Дружбівської Міської Ради Ямпільського Району Сумської Області

Військово-історичний музей імені Святослава Хороброго

Вас вітає Військово-історичний музей імені Святослава Хороброго Дружбівського навчально-виховного комплексу: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-дошкільний навчальний заклад Дружбівської міської ради Сумської області.   

          Сьогодні ми розпочинаємо онлайн презентацію нашого музею. Ідея створення музею та значний особистий внесок належать родині Герасименків Миколі та Олені. Допомагали та брали активну участь в реалізації цього проєкту Міська рада нашої громади, колектив школи, небайдужі громадяни нашого міста.

      Головна мета створення військово-історичного музею - вшанувати пам'ять, мужність, героїзм творців, захисників незалежності України, починаючи від князя Святослава Хороброго до теперішніх воїнів російсько-української війни. Тільки знаючи правдиву історію своєї країни, можна виростити патріотичну достойну зміну. Наші діти повинні виховуватися на прикладах  кращих синів України, в тому числі й наших земляків.

      Окрім фотографій, які можна  побачити на стендах, представлені також українські однострої, залишки зброї, особисті речі учасників сучасної російсько-української війни. Переважна більшість експонатів привезена безпосередньо з поля бою.

       Після закінчення карантину, ми обов'язково запросимо всіх бажаючих на офіційне відкриття екскурсій безпосередньо в музеї.

        А сьогодні розпочнемо наше онлайн знайомство ось з цього стенду.    

       13 листопада 2014 року вийшов Указ Президента України ,  згідно з яким в Україні 21 листопада відзначається День Гідності та Свободи. 21 листопада - початок двох революцій: Помаранчевої (2004 року) та Революції Гідності (2013 року).

      21 листопада 2013 року  уряд Азарова-Януковича прийняв рішення призупинити процес підготовки до укладання Угоди про Асоціацію України з Європейським Союзом.

      Перш за все, непідписання цієї угоди серед більшості громадян викликало стійке переконання, що подальша залежність України від Росії пов’язана з   руйнуванням не тільки держави, а й зі знищенням самого українського суспільства. Українці сприйняли відмову від асоціації як смертельну загрозу незалежності країни. Для абсолютної більшості людей загрози втрати національної ідентичності чи громадянських свобод були куди важливішими, ніж соціально-економічні проблеми.

     Обурені таким рішенням, люди, скоординувавшись через соцмережі, зібралися на Майдані Незалежності. Відчуття справедливості, свободи та бажання самим вирішувати свою долю вивели їх на Майдан. Варто зазначити, що жоден із політиків не організовував цей протест. Українці вийшли  з прапорами ЄС. Того ж вечора народилося гасло: «Україна – це Європа!». Почалася винятково мирна демонстрація протесту. Того ж самого дня, 21 листопада, в соціальній мережі вперше використали слово «Євромайдан».

     В цей же день, 21 листопада, демонстрації  відбулися в багатьох містах України, зокрема у Львові, Тернополі, Кіровограді, Луцьку, Ужгороді, Харкові, Донецьку.

    28 листопада 2013 року тодішній президент Янукович так і не підписав Угоду про Асоціацію та зону вільної торгівлі з Європейським Союзом на саміті  «Східного партнерства» і висловив бажання продовжити переговори з ЄС лише за участі у них третьої сторони – Російської Федерації.

     Зі сцени на Майдані Незалежності була оголошена резолюція про відставку Януковича: «Ми, громадяни України, які об’єдналися на підтримку ідеї євроінтеграції, сьогодні заявляємо: ми продовжуємо боротьбу за європейську Україну й будемо активно діяти, аби наша головна вимога – підписання угоди про Асоціацію з ЄС – була виконана. Ми констатуємо, що Віктор Янукович, до якого з Євромайданів України та світу зверталися сотні тисяч людей, зігнорував нашу волю, зірвавши підписання угоди з ЄС. Замість того, аби вести країну в європейське майбутнє, як того хочуть мільйони українців, він повертає країну в минуле.

Попри провал Януковича, громадяни, які зібралися на Євромайдані, показали як йому, так і всьому світові: ми спроможні побороти розчарування та апатію, вміємо самоорганізовуватися, проводити мирні акції, об’єднуватися та діяти заради виконання спільних вимог.

      Жорстоке побиття беззахисних студентів на Майдані Незалежності в ніч з 29 на 30 листопада мало б  зупинити протестні акції по всій  країні, вселити в серця українців страх і назавжди відібрати надію, але лише «підкинуло дров у багаття». Влада помилилася: замість страху вона викликала гнів кожного українця, непереборне бажання стати поруч із покаліченими дітьми, щоб разом змести злочинний режим. Гасло «Україна – це Європа!» автоматично змінилося на «Банду геть!». Мирний протест почав поступово перетворюватися на справжнє народне повстання. Без сумніву, 30 листопада 2013 року можна вважати Днем відродження української нації.


Онлайн-подорож музеєм

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора